Спілкуватись українською модно та сучасно. Мовленнєві помилки в щоденній бізнес-­діяльності. Частина 3

Home News and reviews Спілкуватись українською модно та сучасно. Мовленнєві помилки в щоденній бізнес-­діяльності. Частина 3
18.07.2024

Сьогодні в бізнес-­діяльності неможливо уявити ефективну комунікацію без постійного листування і спілкування з колегами, клієнтами або партнерами. З огляду на це підготували вже третю статтю, яка присвячена вдосконаленню навичок спілкування солов’їною в контексті бізнес-­комунікації.

У цій третій частині дослідження мовленнєвих помилок у щоденній бізнес-­діяльності, звертаємося до популярних фраз, які краще ­викреслити з власного лексикону. Наприклад, використання занадто неформальних або застарілих слів може не тільки дратувати співрозмовника, але й банально бути невідповідним серйозному бізнес-­контексту. Натомість пропонуємо збагатити свій словниковий запас сучасними, але водночас вишуканими й точними словами та фразео­логізмами, які додадуть колориту мовленню, зроблять його більш виразним. Окрім цього, нагадаємо про правила ввічливого вітання, адже перше враження можна справити лише один раз. Розглянемо також деякі типові мовленнєві помилки, які часто трапляються в бізнес-­листуванні та спілкуванні, і надамо поради щодо їх уникнення. Певні, кожен знайде щось нове в цьому матеріалі.

Вітаємось правильно: мистецтво українського привітання

У сучасному світі, де кожен момент наповнений поспіхом і невпинними змінами, іноді забуваємо про силу простих слів. Привітання – це не лише формальність, але і прояв поваги, уваги й доброзичливості. Саме тому важливо пам’ятати про правильність і культуру вітання.

Здається, що фраза «Доброго часу доби» втратила свою свіжість і оригінальність, перетворившись на звичайну банальність. Однак у світі глобальних зв’язків та інтернет-­комунікації, де співрозмовники можуть перебувати в різних куточках планети, нейтральні щодо часу вітання на кшталт «Привіт» чи «Вітаю» є доречними й універсальними. Написати «Добрий день» теж можна – навряд чи хтось образиться, якщо раптом прочитає це повідомлення ввечері.

Традиційно, мовознавці виокремлюють три основні форми вітання:

  • доброго ранку;
  • добрий день;
  • добрий вечір.

Цікаво, що для української мови не властивий родовий відмінок у висловах на кшталт «доброго дня» чи «доброго вечора», крім випадків побажань. Так, можна сказати «бажаю доброго дня» або «бажаю доброго вечора», але, зустрічаючи когось, краще вжити номінатив: «добрий день» чи «добрий вечір».

Варто зазначити, що побажання на кшталт «Гарного дня!» або «Вдалого дня!» зазвичай вживають під час прощання, а не зустрічі. Але ж самі форми вітання, по суті, є побажанням добра, як у разі з висловом «Добрий вечір тобі, пане господарю». Заглибившись у літературні твори й народну творчість, можна простежити: вітання «добрий день» і «добрий вечір» мають давню історію в українській культурі.
Ці слова втілюють тепло й щирість, сприяючи зміцненню зв’язків між людьми.

Отже, нехай привітання завжди линуть від серця, засвідчуючи повагу й доброзичливість до співрозмовника. Використовуймо мудрість наших предків задля збереження краси та глибини української мови в повсякденному вжитку!

Удосконалюємо мовлення – вчимося на помилках

Прагнучи досконалості в мовленні, часто стикаємося з пастками й помилками, які непомітно прокрадаються в розмови й тексти. Час почати звертати на них увагу: ось кілька прикладів, які допоможуть вийти на простір чистої української мови.

  1. Будь ласка. Вигук «будь ласка» потрібно писати окремо й виділяти з обох боків комами. Без дефіса. Наприклад: «Прочитай, будь ласка, наступне речення».
  2. «В останній час» – це калька. Правильний варіант: останнім часом. Як приклад: «Останнім часом п’ю багато кави». Крім того, потрібно говорити: «іншим часом» замість «в інший час»; «тим часом як», а не «у той час коли»; «цими днями» натомість «на цих днях».
  3. «На цей рахунок» – також калька, треба казати «щодо цього». Приклад: «Щодо цього в мене була власна думка».
  4. До речі, ці два слова пишемо окремо! Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне значення і граматичну форму, то він пишеться окремо.
  5. Їхній – неправильно. На жаль, через вплив російської мови дедалі частіше «їх» вживається не у властивому значенні. Насправді, «їхній» – це присвійний займенник (відповідає на питання «чий?»), а «їх» – це форма родового та знахідного відмінка від особового займенника «вони» (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»).
  6. Замість «прийти в голову» треба мовити «спадати на думку»: хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чим-небудь. Приклад: «І тут мені спало на думку».
  7. На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом. Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне ­значення і граматичну форму, то він пишеться окремо. Особливо, якщо між прий­менником та іменником можна вставити прикметник.
  8. Принаймні намагайтеся уникати росіянізмів! «По крайній мірі» – це росіянізм. Варіанти перекладу «по крайней мере» – принаймні, щонайменше, у всякому разі, бодай, хоч би.
  9. Мовознавці радять уникати плутанини щодо «протягом». На протязі – на різкому струмені повітря, що продуває приміщення крізь щілини, отвори, розташовані одне проти одного. Протягом (упродовж/ впродовж) – час існування чогось, тривалості якоїсь дії або процесу. Наприклад: «Коли протягом дня сидиш на протязі, можна й захворіти».
  10. «Включити (виключити) світло» – це, звісно, росіянізм. Правильний варіант – «вимикати/увімкнути». Отож: «Вимикайте світло, коли виходите з кімнати». Крім того, потрібно гово­рити – увімкнути (вимкнути) електрику, радіо, вентилятор, опалення тощо. Тоді як включити можна до переліку, а виключити зі складу команди.

Розширюємо словниковий запас

Важливо не тільки йти в ногу із часом, але і плекати власне культурне коріння. Одним зі способів є збагачення мови, позбавлення її від запозичень і впровадження слів, які відображають нашу ідентичність. Тож урізноманітнюймо словниковий запас, позбавляймося росіянізмів і берімо на озброєння нові слова.

  1. Бéзрух (застій, «застой»)
  2. Бородíй; бородáнь (бородач, «бородач»)
  3. Віднóва чогось (відновлення чогось, «восстановление чего»)
  4. Відторíк (із минулого року, «с прошлого года»)
  5. Вклáдень (вкладиш, «вкладыш»)
  6. Вояччина (воєнщина, «военщина»)
  7. Дармовис (брелок, «брелок»)
  8. Домувáти (сидіти вдома, «сидеть дома»)
  9. Дрібняки́ (дрібні гроші, «мелкие деньги»)
  10. Кипень; кип’я́ч; окрíп (кип’яток, «кипяток»)
  11. Незрíдка (нерідко, «нередко»)
  12. Присмерк; смерк; сýтінки (сумерки, «сумерки»)
  13. Простóлиць (прямо перед собою, «прямо перед собой»)
  14. Спрáвдити обіцянку (дотримати обіцянку, «исполнить обещание»)
  15. Угóдились; умóвились; домóвились (договорились, по руках, «договорились; по рукам»)

Цікаві фразеологізми та приказки

Фразеологізми та приказки, ніби приправа для мовлення, надають йому особливого смаку. Щоби підкріпити думку влучним висловом, додаємо список цікавих варіантів.

  • Коли бачите щось незвичайне або привабливе, можна сказати, що це «впадає у вічі». Наприклад, це коли раптово з’являється яскрава квітка з-поміж сірого ландшафту – вона відразу привертає увагу.
  • Життя іноді підносить сюрпризи, і коли фінансова ситуа­ція стає скрутною, можна сказати, що «у кишені вітер свище/гуде» чи «дюдя в кишені свистить».
  • У стосунках між ­людьми іноді трапляється, що «не до вдачі одне одному». Це як кришталева ваза й металевий молоток – вони просто не можуть співісну­вати разом.
  • Коли настає весна, природа пробуджується, і можна сказати, що «весна в розповні» чи «весна уповні». Це час, коли кожен куточок оживає, а повітря напов­нюється ароматами квітів.
  • Іноді потрібно взяти прик­лад із когось, хто досяг ­успіху, і тоді можна «взорувати на когось».
  • Якщо здивовані або шоковані чимось, тоді можна сказати, що «вибаньчилися»: ніби раптово перед очима з’являється щось несподіване, і вкрай важко повірити в побачене.
  • «Невтямки кому, що» вживається, коли хтось абсолютно не розуміє ситуації або суті розмови.
  • «Пішло шкереберть» або «пішло перевертом» вживається, якщо справи йдуть не так, як було заплановано.
  • Кальку з російської «где взял, там уже нет» забуваймо і вживаємо рідне «де доп’яв, там уже катма».
  • «Прикласти серце» – це вкласти в щось всю свою душу, всю свою пристрасть. Наприклад, коли художник не просто малює картину, а переносить на ­полотно часточку свого серця. Це словосполучення може бути застосовано, коли хочеться підкреслити глибоку відданість і любов до заняття: «Він приклав серце до цієї книги, і тепер вона справжній шедевр».

Звісно, навряд чи колеги, клієнти й партнери відхрестяться від роботи з кимось, хто буде вітатися фразою «доброго часу доби» або напише «на жаль» разом. Коли ділове листування і спілкування стають приємними, коли кожен у команді відчуває свою значимість і повагу від інших, тоді справи йдуть набагато ефективніше. Проблеми перестають бути непереборними перешкодами, адже вони розв’язуються в співпраці, в атмосфері довіри і взаєморозуміння. Так, ділове спілкування може стати не тільки обов’язком, але і джерелом натхнення і задоволення. Якщо кожен день починається зі щирих вітань, а завершується відчуттям виконаної справи, атмосфера в колективі сповнюється нових барв, де професійність переплітається з доброзичливістю, а робота перетворюється на спільне мистецтво досягнення цілей.

Пам’ятайте, що кожне слово й кожен жест мають значення. Вони будують мости між людьми, допомагають знаходити спільну мову й рухатися вперед до успіху. Тож нехай спілкування буде приємним, а робота – плідною.

Приємного спілкування!

 

Мовні помилки в щоденній бізнес-діяльності | ERC Ukraine

ГРАМОТНЕ СПІЛКУВАННЯ ВИМАГАЄ ТРЕНУВАННЯ. Мовні помилки в щоденній бізнес-діяльності. Частина 2 | ERC Ukraine

Menu
Products catalog
Products catalog