Цей рік знов видався сповненим тяжких викликів, проте вкотре засвідчив мужність, розум, терпіння і винахідливість народу України. Війна продовжує випробовувати дух, проте проблеми мають нас згуртовувати, а розбрат – розчинитись у прагненні перемоги. Віра в успіх ЗСУ й настання часів розвитку та прогресу, відданість ідеалам свободи мають формувати стрижень спротиву бідам.
Перехід на святкування Різдва 24–25 грудня впорядковує той безлад, що тривав протягом останніх століть. Нарешті святкуємо разом з іншими християнами православної церкви. Врешті новий рік можна святкувати за столом щедрого вечора 31 грудня, як наші прабатьки, – після завершення різдвяного посту, без обмежень. Нарешті зустрічаємо Різдво разом з іншими європейськими народами синхронно в часі, збагачуючи їхні різдвяні святкування та давні традиції українською культурою. Це дещо більше, аніж синхронізація дат, – це запорука й символ єдності, свідчення спільних амбіцій і сподівань. Та й, врешті, є лад у розумінні того, хто та коли дарує подарунки дітям – це Святий Миколай 5–6 грудня та ми одне одному у Святвечір 24–25 грудня! І тут уже немає місця радянським персонажам, вигаданим для зміщення фокусу зі справжніх свят.
Бажаємо доброї долі, мирного неба, любові в серцях, міцного здоров’я, достатку доволі та щастя. Нехай свята посприяють силам світла, сповнять майбутнє успіхами й наблизять жадану перемогу. Висловлюємо щиру вдячність за вашу підтримку та співпрацю.