Із кожним роком загострюється потреба в переході бізнесу до моделі, що відповідатиме концепції сталого розвитку (sustainable development). Ця концепція покликана забезпечити високу якість життя сучасних та майбутніх поколінь і відображає розроблену провідними світовими вченими модель із трьома базовими аспектами: економічним, соціальним й екологічним.
Втім, попри значні зусилля для її популяризації та втілення — цього недостатньо. Світові видання рясніють заголовками про протестні акції молоді з вимогами відповідальніше ставитися до ресурсів. Тиск на владу та бізнес посилюватиметься з виходом на ринок праці представників покоління Z. Це освічені та відповідальні споживачі, які надаватимуть перевагу тим організаціям, які забезпечують сталий розвиток.
Технологічному сектору надаватиметься визначна роль у зміні підходів до ресурсів, оскільки, по-перше, світ вимагає новітніх розроблень для втілення цих змін якомога скоріше. По-друге, ІТ-бізнесу доведеться відповідати на внутрішньогалузеві виклики, зокрема, щодо високої енерговитратності дата-центрів.
Відповідно до звіту IDC, глобальна датасфера (тобто обсяг даних, які створюються та відтворюються щороку) зросте до 175 зетабайтів 2025 року, що вп’ятеро більше ніж 33 зетабайти в 2018 році. Майже третину глобальної датасфери складатимуть дані із систем відеоспостереження, сигналів IoT-пристроїв, метаданих, ігор і розваг. У п’ятірці сегментів, що зростають найшвидшими темпами, — онлайн-ролики, створені користувачами для користувачів, як-от YouTube.
Відбудеться неймовірний технологічний стрибок, тому організації шукатимуть авторитетних радників й експертів, які допомогли б їм трансформувати бізнес, приділяючи належну увагу соціальним ініціативам.
Для партнерського бізнесу це матиме неабияке значення, оскільки сьогодні співпраця з вендором вимагає спільних цілей та цінностей, а не тільки сервісного обслуговування.
У низці країн світу вже діють вимоги до державних закупівель, які не обмежуються ціновим критерієм. Тут можна згадати Директиву Євросоюзу про держзакупівлі (EU Public Procurement Directive) 2014 року, де критерії тендерного добору не обмежуються ціновим аспектом. У перспективі такий підхід виявляється більш вигідним. Наведемо приклад зі сфери ІТ. Проект EURECA при Єврокомісії було створено, аби допомогти держкомпаніям у семи європейських країнах оцінити роботу їхніх дата-центрів із погляду фінансів та екології. 2018 року, після трьох років роботи 350 дата-центрів, виявилося, що заходи з енергоефективності допомогли заощадити 45 ГВт год та 4,5 млн євро на рік.
Тому, враховуючи подібний досвід, під час тендера потенційний замовник може поцікавитися у партнера: як працює його бізнес, наскільки відповідає вимогам сталого розвитку ланцюг постачання, які заходи впроваджують, щоби мінімізувати негативний вплив на екологію? Ті, хто ретельно підготує відповіді й наведе конкретні аргументи, матиме кращі шанси виграти тендер. І це правильно.
Довіра до компанії починається з прозорості. Для партнерського бізнесу прозорість передбачатиме підтримання та розширення можливостей учасників ланцюга постачання, обмін знаннями, погодження дій, задля спільного прогресу й вироблення стійкої робочої практики. Альтернативою цьому буде шлях регресу як наслідок втрати довіри з боку замовників і партнерів.