The Last of Us. Part II. Виживання заради помсти

Головна Огляди The Last of Us. Part II. Виживання заради помсти
02.11.2020

Naughty Dog у другому розділі історії намагаються показати пост­апокаліпсис не як «зруйнований світ із сумними людьми», а як реальне життя: з болем, страхами, дружбою та непростими почуттями. Сюжет досить складний і місцями неоднозначний, а людина може бути більш лютим монстром, ніж найстрашніші потвори.

Відтоді, як сталася катастрофа, минуло ще п'ять років. Ті, хто вцілів — більше не жертви, що здатні існувати лише в резерваціях під наглядом військових. Вони навчилися жити поруч із загрозою. Деякі з них об’єдналися й утворили захищені поселення, що були й у першій частині гри, але там вони були більше схожими на військові табори.

У грі зовсім немає безпечних місць – гравці ніколи не можуть відчувати себе в цілковитій безпеці.

Гра нікого не залишає байдужим, і попри сюжетні повороти, які можуть не всім сподобатись, у неї неодмінно треба зіграти. Це бенефіс поточного покоління консолей, тож навряд чи треба чекати на вихід настільки потужних і цікавих ігрових блокбастерів. В Україні гра встановила новий рекорд із продажів у перші дні релізу, який буде важко перевершити.

Визнання

Одразу після релізу гра отримала неймовірно високі оцінки критиків. 94 (зі 100) бали на Metacritic однозначно свідчать, що в цю гру неодмінно треба зіграти. Однак деякі користувачі, а можливо, й боти, почали «бомбити» гру нульовими оцінками. Об’єктивними ці бали назвати важко, адже на те, щоби прой­ти гру, потрібно витратити щонайменше 25 годин, а негативні відгуки з’явилися одразу. Можна припустити, що причини несправедливої критики полягають як у певних поворотах сюжету, так і в зображенні представників ЛГБТ-спільноти. До самого геймплею чи графіки висувати претензії важко — гру зроблено на найвищому рівні.

Еллі змінилася

Головна героїня — Еллі, — помітно подорослішала, їй 19 років. Вона порівняно спокійно живе в невеликому містечку Джексон Сіті, зблизилася з дівчиною Діною, ходить на повноцінні чергування і вилазки.

The Last of Us: Part II, як і перша частина, починається з мирного епізоду, де показано побут поселенців, стосунки дівчат і подію, що стане каталізатором подальшої історії. На думку розробників, другу частину можна охарактеризувати двома словами: ненависть і помста.

Як порівняти з першою частиною, у головної герої­ні з’явилися нові навички. Еллі тепер вміє «повноцінно» стрибати, вилазити на високі перешкоди, долати невеликі кручі, а ще повзати та ховатися, навіть у низькій траві. Також вона може ухилятися від атак під час ближнього бою, проте це не гарантує порятунку: напрямок удару необхідно передбачити, що не завжди є можливим.

Еволюція ворогів

Разом із мирним населенням розвиваються й вороги. «Щелкунів» тепер набагато складніше захопити зненацька, щоби завдати смертельного удару, і бігають вони швидше. Супротивники більш кмітливі, наприклад: якщо вони відчули, що Еллі близько, то починають ретельні обшуки під машинами, у траві тощо.

У ворогів є проміжна стадія між виявленням Еллі й ­необізнаністю — вони будуть підозрювати, що щось йде не так, і робити припущення щодо того, куди їм варто сходити, аби перевірити підозри. Вони також використовуватимуть бійцівських собак, які зможуть відстежувати головну героїню за запахом. Псів не обов’язково вбивати — можна оглушити і відпустити. Також у грі траплятимуться вже відомі мутанти «зомбі» та їхні нові види, що плюються кислотою, а коли помирають, то вибухають, а це майже стовідсотково гарантує смерть героя.

Древо «прокачування» здібностей та система крафтингу

У грі з’явилося повноцінне «древо прокачування», яке можна заповнювати, збираючи біологічно активні добавки. Наприклад, можна збільшити швидкість повзання або рівень здоров’я.

Систему крафтингу розширено. Зброю можна покращувати за допомогою підручних засобів. Можна використовувати порожні пластикові пляшки як глушник для пістолета — вистачить на три беззвучних постріли, але цей показник можна прокачати. Розробники позбулися механіки заточок (вона після кількох користувань ламалася): у гравця є складаний ніж, що не псується й не зношується з плином часу.

Небачена реалістичність

Naughty Dog наголошують, що завдяки звуку й анімації вбивства в грі надзвичайно реалістичні, тому можуть спричинити дискомфорт. Як і в першій частині, вбивати вкрай неприємно, а відкритих конфліктів намагаєшся уникати за будь-яку ціну. Тихо усувати ворогів складно — навіть невдалий постріл із лука може спровокувати хаос. Тому один із головних секретів виживання — перебувати в постійному русі.

Автори зробили все, щоби гравець відчував повну гаму суперечливих почуттів до ворогів, адже вони поводять себе, неначе живі люди. До того ж співчуття викли­кають собаки, які мають неймовірно близькі стосунки з власниками: вони відчу­вають їх на відстані та страшенно бентежаться, коли коїться щось недобре.

Реліз відбувся 19 червня 2020 року тільки на PlayStation 4.

Меню
Каталог товарів
Каталог товарів