Спілкуватись українською модно та сучасно. Позбавляємося мовленнєвих помилок у щоденній бізнес-діяльності. Частина 9

Головна Часопис Спілкуватись українською модно та сучасно. Позбавляємося мовленнєвих помилок у щоденній бізнес-діяльності. Частина 9

01.12.2025

Ділова комунікація значно виграє, коли звучить українською. Чиста, виразна, гнучка – вона точно передає сенси та формує довіру. Саме тому варто позбуватися мовленнєвих помилок, збагачувати словниковий запас і не стидатися практикувати навіть тоді, коли є сумніви щодо правильності формулювань. Щоденна практика – це не іспит, а шлях.

Більшості відомі класичні приклади: не «на протязі», а «протягом», не «робити вигляд», а «вдавати», не «приймати участь» – «брати участь». Але якщо хочеться, щоби мова звучала свіжо, природно й інтелігентно, то варто зануритися глибше.

Мовлення милозвучне, коли замість штучних іменникових конструкцій вжито живі дієслова: не «провести зустріч», а «зустрітися»; не «надати відповідь», а «відповісти»; не «здійснювати контроль», а просто «контролювати». Ці невеликі зміни роблять мовлення легшим, динамічнішим і переконливішим.

У цій добірці – доброзичливі рекомендації для впевненого мовлення українською в бізнес-середовищі та побуті.

Мовленнєві пастки, які майже ніхто не помічає

Мовлення формує враження. Особливо – у професійному спілкуванні. І хоча більшість уже засвоїла основні правила ділової української, залишаються мовленнєві звички, які здаються нормою, але роблять фрази громіздкими, штучними чи надміру формальними. А іноді – просто неточними.

«Поки що» – «заїжджене» й не завжди доречне словосполучення. Часто його вживають мимоволі, хоча можна висловитися точніше: «тим часом», «дотепер», «наразі», «поки триває». Така заміна відразу додає ясності й конкретики.
«На протязі дня» – калька, яку ліпше не просто виправити на «протягом», а й переформулювати відповідно до змісту: «увесь день», «цілий день», «впродовж дня».
«Не звертай увагу» – надто категорично та знеособлено, особливо в офіційній чи діловій комунікації. Натомість доречно сказати: «можна залишити поза увагою», «не варто зважати», «це не потребує уваги».
«Заздалегідь вдячний» – надміру формально та штучно. Якщо хочеться звучати щиро, ліпше сказати: «дякую заздалегідь» «буду вдячний(-а) за відповідь».
«Підписати документ» – якщо в контексті офіційної угоди, доречніше звучить «укласти угоду», «засвідчити підписом», «погодити документ».

І ще кілька аспектів, які варто взяти до уваги:

замість «питання вирішено» – ліпше «розв’язано», «залагоджено», «владнано». Ці слова звучать природніше й позбавлені присмаку канцеляризму;
уникайте конструкцій на кшталт «необхідно зробити». Коли йдеться про конкретну дію, природніше сказати: «треба», «варто», «доцільно зробити»;
«актуальне питання» звучить формально й дещо знеособлено. Його легко замінити на змістовніші вирази: «на часі», «важливе сьогодні», «нагальне завдання».

Незвичні українські слова, які урізноманітнюють мовлення

Українська мова багата, соковита й надзвичайно образна. У її глибинах – слова, що рідко чуємо, але які мають надзвичайну виразність і здатні оживити будь-який текст або розмову. Деякі з них здаються архаїчними, проте саме вони додають мовленню барв, ритму та справжнього національного звучання.

Оповисати – поникати, втрачати настрій. Наприклад: «Від його слів плечі оповисли».
Загодя – завчасно, заздалегідь. Наприклад: «Загодя підготовлені слова завжди звучать переконливіше».
Вигад – фантазія, вигадка. Наприклад: «Це не факт, а лишетвій вигад».
Споборник – союзник, однодумець, той, хто стоїть пліч-о-пліч. Наприклад: «Він – мій давній споборник у цій справі».
Любота – втіха, приємність, задоволення. Наприклад: «Слухати цю музику – справжня любота».
Тямити – розуміти, усвідомлювати, мати уявлення. Наприклад: «Добре тямив, про що йдеться».
Мерщій – швидше, хутчіш, жвавіше. Наприклад: «Мерщій ідіть до зали, уже почалося».
Унаочнити – зробити очевидним або наочним, наочно пояснити. Наприклад: «Схема унаочнює складний процес».
Угавити – заспокоїти, втихомирити, вгамувати. Наприклад: «Він ніяк не міг угавити свого собаку».

Як звучати природно: типові мовленнєві помилки та ліпші альтернативи

Навіть за вільного володіння українською, під час мовлення часто «прослизають» стійкі конструкції, які здаються «нормальними», бо всі так говорять. Насправді ж вони обтяжують висловлювання, додають зайвої формальності або спотворюють зміст. Нижче – приклади типових помилок і варіанти, як сказати точніше, лаконічніше та природніше.

«Можна сказати, що...» – конструкція-паразит, що додає відтінку невпевненості. Її варто замінити на чіткі слова та фрази – «очевидно», «йдеться про те, що», «насправді».
«Треба зауважити» – формальне й обтічне формулювання. Його легко замінити на природніше: «варто звернути увагу», «цікаво зазначити», «доцільно згадати».
«Пробач, але...» – звучить надто побутово для офіційного чи ділового контексту. У таких ситуаціях доречніше сказати: «перепрошую», «прошу вибачення», «вибачте мені».
«Більш краще» – приклад очевидної тавтології. Достатньо сказати «краще» або «значно краще», «набагато краще» (для підсилення).
«Постараюсь» – у побуті звучить звично, але в діловому мовленні ліпше замінити на «намагатимусь», «зроблю все можливе», «докладу зусиль».