Виклик громадському транспорту і заторам. У великих містах часто можна спостерігати, як сучасні мешканці використовують електротранспорт як основний засіб переміщення та віддають йому перевагу, заощаджуючи при цьому час, гроші та нерви.
Але чи все так легко і чи варте воно того? На ці та інші питання спробуємо знайти відповіді на прикладі досвіду використання моноколеса Segway One S2.
Чому саме моноколесо? Серед усіх видів електротранспорту моноколесо є найскладнішим в освоєнні та потребує багато часу на адаптацію до його принципів керування та формування навички тримати баланс. Але його переваги, сподіваюсь, повністю перевершать ці незручності.
В інструкції виробника чітко вказано: для першого катання оберіть відкриту безпечну місцевість, вдягніть захисне спорядження та попросіть знайомого допомогти почати освоєння пристрою. Я за допомогою застосунку підключив моноколесо та розпочав експлуатацію.
У мене не було поряд знайомого, тому мені допомагала огорожа в парку. На освоєння руху вперед і назад мені знадобилося 10 хвилин. Декілька проїздів уздовж огорожі, і відчуття рівноваги почало поступово приходити. Головний принцип: вагу слід рівномірно розподілити на обидві ноги та триматись максимально рівно над колесом. Чим вища швидкість, тим легше тримати рівновагу.
А от з поворотами все було трохи складніше: колесо постійно рухалось у протилежний від мене бік, і змусити його повертати, особливо на обмеженій ділянці, виявилося складним завданням. Але згодом відчуття контролю також з’явилося. Повороти треба робити не руками, а переміщенням ваги на внутрішню сторону ноги та незначним нахилом колеса в бік повороту.
При різких маневрах слід трохи розвертати плечі в напрямі повороту, не відхиляючись при цьому за точку рівноваги. Чим менша швидкість, тим більша маневреність, але і складніше балансування. Починати потрібно із середньої швидкості 7-10 км/год із поступовим її зменшенням.